• Любить просто мати

    Англієць має дружину і коханку. Любить дружину.
    Француз має дружину і коханку. Любить коханку.
    Єврей має дружину і коханку. Любить маму.
    Росіянин має дружину і коханку. Любить випити.
    Українець має дружину і коханку. Любить просто мати.

    2
  • АвтоВАЗ

    На російському АвтоВАЗі з нетерпінням чекають санкцій Заходу, що забороняють ввезення до Росії іномарок.

    11
  • Йде війна… перестрілка

    Йде війна … перестрілка. З одного боку укрїнці, з іншого – москалі …
    Раптом з української сторони доноситься: “Ванька!”
    З іншого боку висовується мужик “что?” Постріл, труп …
    Знову з української сторони: “Василий!”
    – Что? … постріл, труп ..
    Раптом – з протлежної сторони доноситься – “Микола!” .. – І тиша …
    З української сторони – “Хто кричав Микола?”
    З протилежної – “Я!” .. постріл, труп …

    7
  • В купе

    Купе. В купе сидять троє: грузин, москаль і українець… Раптом грузину заманулося кохання і вирішив він пригостити одного із супутників великим смачним шматком сала, а потім задовольнити себе… Дістав його, поклав на стіл та й каже:
    – Ану хлопці беріть, їжте! Мені не шкода!
    А хлопці голодні. Ну москаль і думає: з’їм, їсти ж хочеться… але грузин потім приставати буде, як йому кохання заманеться.. Та ну його – я краще потерплю …
    А українцю теж хочеться… “Та ні – думає – не буду їсти! Грузин захоче кохання – не викрутишся… Але ж їсти то хочеться… А от я з’їм сала, в мене сили в руках прибавиться і відіб’юся від нього…”
    З’їв українець сала, і сидять всі далі мовчки. А тут раптом грузин і питає в українця:
    – Ну як з’їв сала?
    – Так, з’їв! – відповідає той
    – І сили в руках додалось?
    – Так додалося!
    – Ну то, потримай мені москаля, поки я його грати буду!!!

    © Українець.UA

    3
  • Укрзалізниця

    Небачених висот досяг сервіс на залізницях України!
    З першого червня “Укрзалізниця” дозволила користуватися туалетами на зупинках!
    На всій території Росії!

    1
  • Українець під час сніданку

    Українець під час сніданку (кава, круасани, хліб, масло і джем) бачить москаля, який жуючи жвачку, сідає біля нього. Наш хлопець ігнорує його, але москаль все одно першим починає розмову. Москаль:
    – Вот вы, украинцы, едите хлеб полностью?
    Українець:
    – Звiсно.
    Москаль: (після взриву великого пузиря)
    – А мы нет. В России, мы только едим мякоть. Корку мы собираем в специальный ящик, перерабатываем, превращаем в круассаны и затем продаем.
    Москаль задоволено посмiхається, в той час коли українець мовчки далі їсть свій сніданок.
    Москаль:
    – Вы едите джем с хлебом?
    Українець:
    – Звiсно.
    Москаль: (пропускаючи жвачку крiзь зуби)
    – А мы нет. В России, мы едим только свежие фрукты, затем собираем кожуру, семечки и качаны в специальный ящик, перерабатываем, превращаем в джем и продаем Украине.
    Українець мовчки ставить чашку з кавою на стiл:
    – А ви сексом займаєтеся в своїй Росiї?
    Москаль посміхаючись:
    – Конечно.
    Укрaїнець:
    – А що ви робите з презервативом після використання?
    Москаль:
    – Выбрасываем, конечно.
    Українець:
    – А ми ні . В Україні, ми збираємо їх в спеціальну скриню, розплавляємо на жуйки продаємо Росії.

    3
  • Путін знімає слухавку

    Дзвінок, Путін знімає слухавку.
    – Гальо, пане президенте, ту Місько зі Станіславова. Телефоную, жеби вам вповісти, же ми ту вам офіційно війну декляруємо.
    – Харашо Міша, ето действительно важная новость. А большая у вас армия?
    – Ну, зара… Я, Влодко, сусід Стефко і всі, шо ту в преферанс грали. То нас разом вісім.
    – Должен сказать тебе, Миша, что у меня в армие 100 тисяч людей, каторие только ждут маево приказа.
    – Холєра, я зара вам віддзвоню.
    За якийсь час…
    – Гальо, прошу пана президента, стан війни не скасовано. До нас приєдналося ше штири хлопаки з сусідньої кнайпи.
    – Должен сказать тебе, Миша, что со времени нашего последнего разгавора я увеличил армию до 200 тисяч человек.
    – Най го холєра вхопе! Я ще зателефоную.
    За якийсь час…
    – Слава Йсу, пане Путін! Я сі тєжко вибачєю, але мусимо ся вицофати з тої войни.
    – Неужели? Очень жаль. А почему это вы вдруг передумали?
    – Ну, ми ту посиділи за пару гальбами пива, так си між собов порадили, і вздріли, же аж ніяк не зможемо нагодувати 200 тисяч в’язнів.

    3